До раю
Вітер і сніг,
і я в них пірнаю.
Стільки людей,
яких я не знаю.
Віє в вухах,
а в серці палає,
зима у візках
і холод проникає.
Мене вже нема,
ніхто не згадає.
І час від часу болить,
вже не пригадаю
чому не дійшли
ми з тобою до раю.
Весна не прийшла,
і вогник згасає,
чи жила колись
вже не пригадаю.
Згубилась у лісі,
хотіла з тобою до раю,
та птах чорнокрилий
заклював тебе до тла.
Покрила листвою
наш рай нескінченна журба.
