Лечу
Падає вечір
мені на плечі
і вітер гуляє,
листя зриває.
Зорі не світять,
мені вже легше.
Ти все забув,
хіба так буває?
Пара на склі
і я витираю.
Що у вікні
я знову шукаю?
За вікнами люди,
я їх не знаю.
Небо темніє
і я вилітаю.
Так легко відриваюся від полу,
хоч мрію вверх, лечу додолу.
І біль мене пронизує всю,
того, кого не можна, я люблю.
Тиха година
всіх поморила,
і я відлітаю
туди де немає
запаху свіжого,
голосу ніжного.
Єдиний той світ
ніхто не зламає.
